Виступи

 Роль додаткового читання у формуванні читацької компетенції

Перед учителем літератури стоїть складна і важлива задача навчання та виховання підростаючого покоління – розкрити перед учнями багатогранний та прекрасний світ художнього слова. Ведучи учнів чарівним садом світової літератури, педагог не просто знайомить їх з найкращими художніми творами, які будь-коли створило і створює людство, а й дає цілісну картину світу, допомагає зорієнтуватися в складній гамі думок і почуттів, готує їх до самостійного життя.

Учителя-словесника хвилює цілий ряд питань, з яких, власне, і починається формування читацьких компетенцй.  Як діти починають читати? Що і скільки вони читають? Як  сприймають прочитане? Що їх захоплює і що, навпаки, залишає байдужими? Перелік подібних запитань можна продовжити і далі, а відповіді на них будуть   різні, і їх також може бути багато. Головне – зрозуміти учнів і допомогти їм у розвитку навичок вдумливого та корисного читання, формуванні літературних смаків. Для цього кожен предметник має свій власний арсенал засобів, які й використовує під час підготовки та проведення уроків світової літератури.

Важливою ланкою у цій роботі залишаються уроки додаткового читання, планування яких не випадково віддане на розсуд учителя (звичайно, з урахуванням рекомендацій програми). Саме конкретний педагог, знаючи можливості і потреби своїх учнів, здатен у повній мірі використати ПЧ з якнайбільшою користю для досягнення головної мети.

Уроки позакласного читання розкривають перед словесником широкі перспективи не стільки познайомити своїх учнів ще із якимись шедеврами світової літератури, які не увійшли до діючої програми, але й вчити вдумливо сприймати їх у своїй уяві, емоційно відгукуватись на прочитане, інтерпретувати, творити самому тощо.

Курс позакласного читання в 5-11 класах можна умовно розділити на декілька етапів. На першому етапі особлива увага приділяється розвитку творчої уяви, умінню образно сприймати портрети героїв, картини природи, а згодом оцінювати та аналізувати вчинки і поведінку персонажів, події, щоб, нарешті, підійти до самостійного сприйняття і розуміння найскладніших текстів, знаходячи в них загадки та «підводні скелі».

В сучасному прагматичному світі словеснику найважче навчити дітей розумінню, яку радість дає людині спілкування з книгою. Адже кіно, телебачення, комп'ютерні ігри, інтернет є серйозними конкурентами читанню. А для старшокласника, завантаженого уроками, підготовкою до ЗНО, якимись секціями, додатковими заняттями, майже не залишається вільного часу для звичайного читання. Та    учитель літератури може обернути собі на користь захоплення учнів екранними видами мистецтва. Зараз існує багато екранізацій програмних і не програмних літературних творів, в т.ч. і в анімаційному жанрі. Наприклад, перед чи після їх перегляду доцільно запропонувати учням такі завдання, які неможливо буде виконати без звернення до тексту. Або ж ознайомитися з відгуками чи коментарями до будь-якого твору і добавити власні.

Підготовка до уроків ПЧ починається в кінці навчального року, коли учням даються списки рекомендованої літератури. Методика викладання уроків додаткового читання передбачає різноманітність форм роботи. Це і – лекція-огляд, бесіда, диспут, конференція, заочна подорож, усний журнал, вікторина, концерт тощо. Тому під час їх проведення з'являється додаткова можливість для збагачення теоретичних знань школярів, розвитку зв'язного мовлення, формуванню умінь і навичок самостійного читання та аналізу твору,  що ми і називаємо читацькою компетенцією учнів.

МЕТОДИЧНА   ПІДГОТОВКА  ВЧИТЕЛЯ ДО РОБОТИ В 6 КЛАСІ ЗА НОВИМИ ПРОГРАМАМИ

 У віковій психології діти 6-го класу потрапляють у період молодшого підліткового віку ( з 11  років). Вік учнів 6-го класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності.

     Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються  різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто не усвідомлений.

      Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення.  Протягом навчання у 6 класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища дійсності, помічати їх, виявляти істотні деталі, з’ясовувати взаємозв’язки між ними.

      Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Уже з перших уроків у 6-му класі учням слід пропонувати завдання  на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо.

       Пам'ять учнів  у цей час має науково-образний характер. Учні краще запам’ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їхню логічну змістовну сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища. Запам’ятовування зазвичай носить механічний  характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам’яті.

        Необхідно систематично, вздовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам’ятати і про дослівне запам’ятовування і відтворення, які є важливим засобом нагромадження  словникового запасу і культури мовлення.  З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування.

         В учнів 6-х класів переважає мимовільна увага ( короткотривала), дитина легко відволікається на будь-який подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне.  Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння – умова стійкості довільної уваги. На кінець 6-го класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі. Навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови, пропонувати учням творчі завдання з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання. У цей період необхідно, щоб учитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на  уроках в 6-их класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам.

       Та вчителю слід пам’ятати, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки.

        У 2014-2015 навчальному році 6-ті класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. З-поміж новацій 2014-2015 навчального року такі: учні 6-х класів, які вивчали дві іноземних мови у 5-му класі, - продовжують вивчення за бажанням. Триватиме розпочате в 5-му класі вивчення інформатики, передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дисциплін географії та біології. Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменництва, розвиток стійкості мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоційного досвіду, формування загальної культури.  Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентностей і компетенцій.

      Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти програми забезпечують розвиток ключових компетентностей ( уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземною мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної). 
     ВИСТУП НА КУРСАХ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА ТА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ В КОІППО ІМ. В.СУХОМЛИНСЬКОГО


                                                    РОБОТИ   МОЇХ   УЧНІВ  

                     Давно не підлягає сумніву те, який великий вплив на людину має мистецтво. Власне, починаючи з прадавніх часів, людина сама ж і вигадала різні види мистецтва, щоб задовольнити свою потребу у творчості. Уже первісне мистецтво доводить, що навіть в надзвичайно складних і небезпечних умовах людина творила, про це свідчать археологічні знахідки, а також сліди на камінні, печерних стінах тощо.  Вплив мистецтва на формування характеру людини, культури людських почуттів та відносин, без сумніву, лише позитивний, а надто вже на дитину дошкільного та шкільного віку, коли лише формуються уявлення про життя, духовні та моральні ціннісні орієнтири. Предмети мистецького циклу – література, музичне та образотворче мистецтво, художня культура – відіграють важливу роль у поліпшенні якості шкільної освіти, у формуванні культури почуттів,  високих естетичних ідеалів, світоглядних орієнтирів школярів, створенні умов для саморозвитку особистості .

                        Зрозуміло, що протягом навчання в школі учень повинен отримати певний набір знань з фізики, хімії, математики  та інших  дисциплін, і цей обсяг у випускників надзвичайно різний. Але, в першу чергу, зі стін школи мають вийти громадяни, в яких би тісно поєднувались загальнолюдські та національні якості, що прищеплюються саме під час вивчення предметів гуманітарного циклу, а особливо – художньо-естетичного.

                          Протягом   30 років я викладаю в школі літературу, уже 7 років працюю як вчитель образотворчого  мистецтва і 3 роки «читаю» художню культуру. Всі ці предмети дуже тісно пов'язані між собою і об'єднані спільною проблемою – формування творчої особистості, розвиток високих естетичних ідеалів, і проблема ця вирішується різними засобами:

Залучення учнів до знайомства з найвизначнішими зразками світового мистецтва;

Формування потреб і здібностей до предметів художньо - естетичного циклу;

Художній творчо-практичний розвиток особистості.

                              Тому на своїх уроках я дуже широко використовую між- предметні зв'язки. До уроків літератури одним із традиційних домашніх завдань є створення ілюстрацій. Так, наприклад, під час вивчення літературних казок (Р. Кіплінга «Мауглі» чи Андерсена «Снігова королева» та ін.) перед уроком, на якому відбувається знайомство з героями твору, п'ятикласники отримують завдання намалювати одного із персонажів (за умови, що всіх героїв буде охоплено). Наступний урок – це презентація персонажа, учень не просто розповідає, що він дізнався про даного героя, а демонструє свій малюнок, також пояснюючи, чому саме таким він зобразив його, які використав кольори, в якій ситуації промалював. При вивченні тем, коли характеризуються образи художніх творів у 5-11 класах особливу увагу звертаємо на літературний портрет героя, обговорюємо його зовнішність з позицій живопису. Цілий ряд учнів виявляє бажання намалювати героя, навіть, якщо цього немає в домашньому завданні. Учні люблять ілюструвати твори про природу, змальовуючи пейзажі; також їм подобається малювати окремі сцени, особливо з пригодницьких творів. У школі ми часто влаштовуємо виставки дитячих робіт, ілюстрацій до казок та інших художніх творів, книжечок, виготовлених власноруч і навіть з власними учнівськими творами ( казочками, віршами ), особливо під час проведення предметних літературних тижнів , різних позакласних та позашкільних заходів. Таким чином, навіть на уроках літератури учні повторюють теоретичні положення з образотворчого мистецтва, наприклад, живописні жанри, теплі та холодні кольори, їх відтінки, прийоми створення композиції тощо. Головне, що під час таких заходів створюється ситуація успіху, яка викликає в учнів бажання творити, розвиває їх творчі здібності.

                       Також на уроках світової літератури під час вивчення різних історико – літературних епох, стилів, напрямків у мистецтві, модерністських та постмодерністських тенденцій у творчості письменників світу поряд із літературними творами ми здійснюємо також і знайомство з найкращими зразками світового живопису ( картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело, Врубеля, Рембрандта, В.Васнецова, Перова та багато інших). Вивчаючи європейські стилі у 9 класі, починаємо, як правило, з ознайомлення з їх рисами та особливостями в живописі, архітектурі тощо. Серед письмових робіт використовуємо опис картини, відгук на твір мистецтва тощо.

                       На уроках художньої культури часто виконуємо з учнями практичні творчі роботи, особливо до тем, які стосуються видів образотворчого мистецтва. На окремих уроках виконання таких робіт вимагає знання національних  та державних символів України, історії, фольклору. Поряд із тим, що учні можуть готувати повідомлення про українських або світових діячів культури, про народні промисли та ремесла, також виконуються ілюстративні роботи, наприклад, про писанкарство, килимарство тощо. Під час вивчення художньої культури рідного краю, після обговорення гербів області, району, села учні отримали завдання розробити емблему своєї школи, з великим задоволенням дев'ятикласники виконували дану роботу, презентували та захищали власні проекти. Впевнена, що подібні завдання сприяють вихованню в учнів національного менталітету та патріотизму, активної життєвої позиції.

                       Серед практичних завдань на уроках художньої культури старшокласники виконують наступні види робіт: створення кросвордів, шарад, ребусів, дружніх шаржів та карикатур, різні замальовки фрагментів архітектурних споруд різних стилів та часів, виконання декоративних композицій, складання словників, схем, різноманітних таблиць, карт туристичного маршруту, розробки тестових завдань та інше. На уроках художньої культури учні вчаться порівнювати твори мистецтва, що належать до одного чи різних стилів, різних епох, особливості фольклору, національних костюмів, традицій та звичаїв народів, що проживають в Україні. Окремі теми дозволяють здійснити проведення екскурсій до місцевих музеїв, виставок, допомагають учням глибше пізнати культуру рідного краю, познайомитися з місцевими звичаями, обрядами тощо.

                       Особливий інтерес викликають у школярів уроки, на яких проводяться різні диспути, вікторини, тестові завдання, організація та проведення вечорів.

                         Отже, уроки художньої культури та різні заходи, що пов'язані з ними, розв'язують важливі завдання у  якісному вихованні підростаючого покоління: збагачення емоційно – естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, позитивного ставлення до творів мистецтва, культурно – мистецьких цінностей, формування художніх компетенцій,  потреб і здібностей до предметів художньо – естетичного циклу, розуміння зв'язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до мистецьких традицій свого народу та інших національних картин світу, виховання культури міжнаціонального спілкування.

                          Для школярів уроки музики та образотворчого мистецтва завжди є святом, тому задача педагога створити цю атмосферу святковості, гармонії  й доброзичливості, яка б сприяла випромінюванню позитивної енергії в учнів. На уроках образотворчого мистецтва, літератури, художньої культури доцільно використовувати музичний фон, різні додаткові елементи інтер'єру, квіти, аромати тощо.  Також важливо, щоб уроки не були одноманітними, «сухими», формальними, тому слід урізноманітнювати види робіт, методи, форми та прийоми організації та проведення уроків, художні техніки . Цілий ряд уроків дозволяє надавати учням самостійності у виборі образів та прийомів їх зображення, тобто використання креативних методів (придумування неіснуючих об'єктів, відтворення ситуацій «Якби…»,  перевтілення в художників, героїв).  Різні нетрадиційні, інтерактивні методи ефективно впливають на навчально – пізнавальну діяльність учнів. Через сприйняття творів мистецтва у молоді формується культура найсильніших людських почуттів – любові, доброти, милосердя. Опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності розвиває в учнів асоціативно – образне та просторове мислення, уяву, фантазію, пам'ять, художні смаки і творчі здібності.

                      На уроках образотворчого мистецтва ми не обмежуємося лише виконанням практичних  робіт, часто аналізуємо твори мистецтва, усно описуємо зображене,  висловлюємо особисте ставлення, аргументуючи власні думки, судження, оцінки. Та, разом з тим, на мою думку, на уроці образотворчого мистецтва не слід аж занадто захоплюватися іншими супутними видами робіт, тому що на наш урок учень іде творити сам, він хоче малювати , ліпити, вирізати, клеїти, навчитися щось нове виготовити власними руками, а тому не варто таку можливість у нього відбирати. Якщо із 45 хвилин на практичну роботу залишається 15 хвилин, то для моїх учнів це дуже мало і може викликати в них незадоволення та роздратування. Тому учитель повинен примудритися ряд теоретичних проблем вирішити під час виконання практичної роботи.

                       Важливе місце під час проведення уроків займає вибір художньої техніки виконання практичних робіт, які, до речі, слід постійно змінювати. Опановуючи нові техніки та прийоми образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження, залучаючись до системного самопізнання, учні стають активними учасниками мистецької діяльності. Великий інтерес в учнів викликає виконання однієї й тієї ж роботи у різних техніках. Така діяльність сприяє виробленню  в них уміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об'єм форми. Також старшим учням дуже подобаються уроки, на яких вивчаються теми з дизайну та моделювання предметного світу людини. Учні із задоволенням створюють інтер'єри власних або громадських приміщень, розробляють дизайн меблів, одягу, спортивного інвентаря, шпалер, килимів тощо. Також дітям подобається створення макетів спортивного майданчика, об'єктів  садово – паркової архітектури, приміщення та інших.  Люблять учні розробляти різні знаки та емблеми, дизайн  етикеток, упаковок, коробок для різних товарів та продуктів. Отже, можна зробити висновок, що всі види робіт, які орієнтовані на творчий пошук учня, виявлення його індивідуальності  мають велику перевагу над роботами, коли учні стають «виконавцями-інструментами», працюючи за шаблоном чи готовими зразками.

                          Ми, викладачі предметів художньо – естетичного циклу маємо пишатися тим, що на наші уроки учні біжать із задоволенням та інтересом і використати цю любов для прищеплення нашим дітям найкращих почуттів і якостей людини – доброти, порядності, шляхетності, любові, милосердя, співчуття, взаємоповаги – саме тих рис, яких так потребують прагматичні  та практичні діячі сучасного суспільства, коли, на жаль, на перше місце висуваються матеріальні вигоди, часто замішані на підступності, використанні здібностей та талантів у меркантильних цілях. У своїх руках ми маємо потужний арсенал засобів для розвитку в молодого покоління високих естетичних ідеалів, смаків, загальнолюдських моральних цінностей.

                                                                  УРОКИ  СУХОМЛИНСЬКОГО